Проектна документація
Розробка Звіту та супровід в отриманні Висновку з оцінки впливу на довкілля (ОВД)
Здійснення оцінки впливу на довкілля, а саме: розробки Звіту з оцінки впливу на довкілля та отримання висновку з ОВД є обов’язковим у процесі прийняття рішення про здійснення планованої діяльності при будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні, розширенні, перепрофілюванні, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інше втручання в природне середовище.
Поширюється на суб’єктів господарської, планована діяльність яких може мати значний вплив на довкілля і підлягає оцінці впливу на довкілля, та включає дві категорії.
Перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:
1) нафтопереробні заводи (за винятком підприємств, які виготовляють із сирої нафти виключно мастильні матеріали) та виробничі підприємства для газифікації або зрідження вугілля або бітумінозного сланцю потужністю 500 т на добу та вище;
2) теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) та інші потужності для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 50 МВт і більше з використанням органічного палива, атомні електростанції та інші ядерні реактори, включаючи будівництво, виведення (зняття) з експлуатації таких електростанцій або реакторів (за винятком дослідницьких установок для виробництва і конверсії ядерного палива та сировини для одержання вторинного ядерного палива, матеріалів, що діляться та відтворюються, потужність яких не перевищує 1 кВт постійного теплового навантаження);
3) установки для виробництва або збагачення ядерного палива; установки для переробки відпрацьованого ядерного палива та високоактивних відходів; установки для захоронення радіоактивних відходів, зберігання (запланованого більш, ніж на 10 років) або переробки відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів поза межами місця їх утворення;
4) виробництво у галузі чорної та кольорової металургії (з використанням кольорових металів, руди, збагаченої руди чи вторинної сировини, із застосуванням металургійних, хімічних або електролітичних процесів);
5) споруди з видобування, виробництва і перероблення азбесту, азбестовмісних продуктів (азбестоцементної продукції потужністю понад 20 тис. т на рік, фрикційних матеріалів – понад 50 т на рік готової продукції, інших виробів – понад 200 т на рік);
6) хімічне виробництво, включно з виробництвом основних хімічних речовин, хімічно-біологічним, біотехнічним, фармацевтичним виробництвом, виробництвом засобів захисту рослин, регуляторів їхнього росту, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, виробництвом та зберіганням наноматеріалів потужністю понад 10 т на рік, зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази) незалежно від методів та обсягу виробництва продукції;
7) будівництво:
- аеропортів і аеродромів з основною злітно-посадковою смугою завдовжки 2100 метрів та більше;
- автомагістралей;
- автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, що мають чотири чи більше смуги руху, або реконструкція та/або розширення наявних смуг руху до чотирьох і більше за умови їхньої безперервної протяжності 10 кілометрів чи більше;
- автомобільних доріг першої категорії;
- магістральних залізничних ліній загального користування;
- гідротехнічних споруд морських та річкових портів, які можуть приймати судна тоннажністю, що перевищує 1350 т;
- глибоководних суднових ходів, у тому числі по природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден тоннажністю, що перевищує 1350 т;
8) поводження з відходами:
- операції у сфері поводження з небезпечними відходами: зберігання, установки для оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення;
- операції у сфері поводження з побутовими та іншими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) кількістю 100 т на добу або більше;
9) забір підземних вод або системи штучного поповнення підземних вод зі щорічним водозабором або щорічним об’ємом води, що поповнюється, 10 млн. куб. м або більше;
10) міжбасейновий перерозподіл стоку річок;
11) видобування нафти та природного газу на континентальному шельфі;
12) греблі, водосховища та інші об’єкти, призначені для утримання та постійного зберігання води, коли нові або додаткові обсяги затриманої води перевищують 10 млн. куб. м.;
13) трубопроводи для транспортування газу, нафти, хімічних речовин діаметром, що перевищує 800 мм, і довжиною понад 40 км;
14) виробництво і переробка целюлози, паперу та картону з будь-якої сировини виробничою продуктивністю, що перевищує в сухому вигляді 200 т на добу;
15) видобування корисних копалин, за винятком корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням; перероблення корисних копалин, в тому числі збагачення;
16) потужності для зберігання нафти, нафтохімічної або хімічної продукції місткістю 200 тис. т або більше;
17) установки для уловлювання вуглекислого газу від джерел, перелічених у цьому переліку, або з річною потужністю 1,5 мегатонни та більше, геологічні сховища вуглекислого газу;
18) установки для очищення стічних вод продуктивністю, що перевищує еквівалент чисельності населення в розмірі 150 тис. осіб;
19) потужності для інтенсивного вирощування птиці або свиней з більш ніж 60 тис. місць для птиці; 85 тис. місць для бройлерів; 3 тис. місць для свиней (понад 30 кг); або 900 місць для свиноматок;
20) будівництво повітряних ліній електропередачі напругою 220 кВ або більше;
21) усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі, що перевищує 1 га; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду;
22) зміни у діяльності та об’єктах, зазначених у пунктах 1 – 21 частини другої цієї статті, за винятком тих змін, які не можуть мати значний вплив на довкілля у відповідності до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Друга категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає:
1) глибоке свердлування, зокрема: геотермічне свердлування; свердлування з метою зберігання радіоактивних відходів; свердлування з метою водопостачання, за винятком свердлування з метою вивчення стійкості ґрунтів.
2) сільське господарство, лісівництво та водне господарство:
- сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, включно зі зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 10 га і більше;
- насадження лісу на площі більше ніж 0,5 га (крім лісовідновлювальних робіт);
- зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель;
- потужності для вирощування: птиці (40 тис. місць і більше); свиней (1 тис. місць і більше або 500 місць для свиноматок і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тис. місць і більше); кроликів та інших хутрових тварин (2 тис. голів і більше);
- установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва;
- інтенсивна аквакультура з річною продуктивністю 10 т і більше;
- намив територій у прибережній зоні та на шельфі.
3) видобувна промисловість:
- кам’яні кар’єри, відкриті розробки, видобування торфу;
- видобування корисних копалин на землях водного фонду;
4) енергетична промисловість:
- зберігання, перероблення та транспортування вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу), а також технічні рішення з газопостачання населення і промислових підприємств;
- поверхневе зберігання викопних палив площею 500 кв. м. і більше;
- промислове брикетування кам’яного і бурого вугілля;
- виробничі підприємства для газифікації або зрідження вугілля або бітумінозного сланцю потужністю до 500 т на добу;
- гідроелектростанції на річках незалежно від їхньої потужності;
- гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС);
- вітрові електростанції, що мають 2 турбіни і більше, або споруди висотою 15 м. і вище;
- теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ);
- устаткування для виробництва електроенергії, пари і гарячої води, тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива;
5) виробництво й обробка металу:
- установки для випалювання або агломерації металевих руд (включаючи сульфідну руду);
- установки для виробництва переробного чавуну або сталі (первинне або вторинне виплавляння), включаючи безперервний розлив продуктивністю, що перевищує 2,5 т за годину;
- установки для обробки чорних металів:
а) стани гарячої прокатки із продуктивністю, що перевищує 20 т сирої сталі за годину;
б) ковальські молоти, енергетична потужність яких перевищує 50 кДж на молот, а потужність теплового споживання перевищує 20 МВт;
в) нанесення захисних розпилених металевих покриттів з подачею сирої сталі, що перевищує 2 т за годину;
- лиття чорних металів з продуктивністю, що перевищує 20 т за добу;
- установки для:
а) виробництва неокислених кольорових металів з руд, концентратів або вторинних сировинних матеріалів шляхом металургійних, хімічних або електролітичних процесів;
б) виплавляння, включаючи легування сплавів, кольорових металів, у тому числі рекуперованих продуктів (рафінування, ливарне виробництво і т. п.), плавильною продуктивністю, що перевищує 4 т на добу для свинцю та кадмію або 20 т за добу для всіх інших металів;
- установки для поверхневої обробки металів у чанах з пластичних матеріалів з використанням електролітичних або хімічних процесів, при яких об’єм переробних технологічних чанів перевищує 30 куб. м.;
- виробництво і складання автомобілів, виробництво двигунів;
- верфі;
- підприємства для виготовлення і ремонту літаків;
- виробництво і ремонт залізничного рухомого складу та устаткування для інфраструктури залізничного транспорту;
- штампування з використанням вибухових речовин;
- обладнання для випалювання і агломерації металевих руд;
6) мінеральна промисловість:
- коксові печі, інші установки для виробництва коксу або графіту;
- виробництво цементу, цементного клінкеру або вапна;
- виробництво скла, включно з виготовленням скляного волокна;
- виплавка мінеральних речовин, виготовлення мінеральних волокон;
- виробництво керамічних продуктів шляхом випалення, зокрема, покрівельної черепиці, цегли, вогнестійкої цегли, керамічної плитки, кам’яної кераміки або фарфорових виробів, виробничою продуктивністю, що перевищує 75 т за добу, і (або) випалювальних печей, місткість яких є більшою ніж 4 куб. м, а щільність затвердіння на піч перевищує 300 кг/куб. м.;
- виробництво будівельних матеріалів (асфальтобетону, утеплювачів, азбесту, азбестовмісних продуктів);
7) хімічна промисловість:
- виробництво у промислових масштабах пестицидів, фармацевтичних продуктів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин, в тому числі, виробництво у промислових масштабах шляхом хімічної обробки речовин або груп речовин:
а) установки для виробництва органічних хімічних речовин:
- прості вуглеці (лінійні або циклічні, насичені або ненасичені, аліфатичні або ароматичні);
- вуглеводні, що містять кисень: спирти, альдегіди, кетони, карбонові кислоти, складні ефіри, ацетати, прості ефіри, пероксиди, епоксидні смоли;
- сірчані вуглеводні;
- азотні вуглеводні: аміни, аміди, сполуки азоту, нітросполуки або нітратні сполуки, нітрили, ціанати, ізоціанати;
- галогенізовані вуглеводні;
- органічні металовмісні сполуки;
- основні пластичні матеріали (полімери, синтетичні волокна і волокна на базі целюлози);
- синтетичний каучук;
- фарби та пігменти;
- поверхнево-активні речовини;
б) установки для виробництва неорганічних речовин:
- гази: аміак, хлор або хлористий водень, фтор або фтористий водень, оксиди водню, сполуки сірки, оксиди азоту, водень, двоокис сірки, хлорокис вуглецю (фосген);
- кислоти: хромова, фтористоводнева, фосфорна, азотна, хлористоводнева, сірчана, олеум, сірчиста;
- луги: гідроксид амонію, гідроксид калію, гідроксид натрію;
- солі: хлористий амоній, бертолетова сіль, вуглекислий калій, вуглекислий натрій, перборат, азотнокисле срібло;
- неметали, оксиди металів або інші неорганічні сполуки, такі як карбід кальцію, кремній, карбід кремнію;
в) установки для виробництва фосфорних, азотних або калійних мінеральних добрив (простих або складних добрив);
г) установки для виробництва основних продуктів для рослинництва та біоцидів;
д) установки, на яких використовуються хімічні або біологічні процеси для виробництва основних фармацевтичних продуктів;
е) установки для виробництва вибухових речовин;
є) установки, в яких хімічні й біологічні процеси використовуються для білкових кормових добавок, ферментів та інших білкових речовин;
ж) установки для поверхневої обробки речовин, предметів або продуктів з використанням органічних розчинників, зокрема для оздоблення, друку, покриття, знежирювання, гідроізолювання, калібрування, фарбування, очищення або насичування, продуктивністю що перевищує 150 кг на годину, або більше ніж 200 т на рік;
8) харчова промисловість:
- виробництво продуктів харчування шляхом обробки та переробки:
а) сировини тваринного походження (крім молока) продуктивністю виходу готової продукції, що перевищує 75 тонн на добу;
б) сировини рослинного походження продуктивністю виходу готової продукції, що перевищує 300 тонн на добу (середній показник за квартал);
в) молока, коли кількість одержаного молока перевищує 200 тонн на добу (на основі середньорічного показника);
- пакування та консервування тваринних і рослинних продуктів у обсягах, що перевищують 10 тонн на добу;
- виробництво молочних продуктів в обсязі, що перевищує 3 тонни на добу;
- виробництво пива та солоду в обсязі, що перевищує 5 тонн на добу;
- виробництво кондитерських виробів та патоки в обсязі, що перевищує 2 тонни на добу;
- виробництво крохмалю;
- підприємства з переробки риби і риб’ячого жиру;
- цукрові заводи;
9) текстильна, шкіряна, деревообробна і паперова промисловості, продуктивність яких перевищує 1 тонну на добу:
- підприємства з первинної обробки (промивання, відбілювання, мерсеризація) або фарбування волокон чи текстилю;
- підприємства з обробки шкірсировини та хутра;
- установки для дублення шкір, на яких обсяг переробки перевищує 10 т готової продукції на добу;
- виробництво з оброблення деревини (хімічне перероблення деревини, деревоволокнистих плит, деревообробне виробництво з використанням синтетичних смол, консервування деревини просоченням);
- промислове виробництво і переробка целюлози, паперу та картону з будь-якої сировини;
10) гумова промисловість:
- виробництво і переробка виробів на основі еластомерів;
11) інфраструктурні проекти:
- облаштування індустріальних парків;
- будівництво житлових кварталів (комплексів) і торгівельних комплексів, багатоповерхових приміщень та автостоянок площею 0,5 га і більше;
- будівництво аеропортів та аеродромів з основною злітно-посадковою смугою завдовжки до 2100 метрів;
- будівництво, залізничних вокзалів, залізничних колій і споруд;
- будівництво перевантажувальних терміналів та обладнання для перевантаження різних видів транспорту, а також терміналів для різних видів транспорту;
- будівництво гребель та встановлення іншого обладнання для утримання або накопичення води на тривалі проміжки часу; проведення робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, їхнє берегоукріплення, зміна і стабілізація стану русел річок;
- будівництво трамвайних колій, підвісних канатних доріг та фунікулерів або подібних ліній, що використовуються для перевезення пасажирів;
- будівництво підземних, наземних ліній метрополітену як єдиних комплексів, включаючи депо з комплексом споруд технічного обслуговування; парків транспортних засобів (автотранспортних підприємств з комплексом споруд для технічного обслуговування та ремонту);
- будівництво акведуків та трубопроводів для транспортування води на далекі відстані;
- будівництво магістральних продуктопроводів (трубопроводів для транспортування газу, аміаку, нафти або хімічних речовин);
- будівництво ліній електропередачі (повітряних та кабельних) напругою 110 кВ і більше та підстанцій напругою 330 кВ і більше;
- будівництво гідротехнічних споруд морських і річкових портів, які можуть приймати судна тоннажністю до 1350 тонн;
- будівництво глибоководних суднових ходів, у тому числі по природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден тоннажністю 1350 тонн;
- спеціалізовані морські або річкові термінали;
- проведення прибережних робіт з метою усунення ерозії і будівельних робіт на морі, які призводять до зміни морського узбережжя, як от: будівництво основних гідротехнічних споруд, підводні звалища ґрунтів, а також інші роботи на морі, за винятком експлуатаційних днопоглиблювальних робіт;
- установки для очищення стічних вод з водовідведенням 10 тис. куб. м на добу та більше;
12) інші види діяльності:
- постійно діючі траси і треки для перегонів, тестові полігони для моторизованих транспортних засобів; майданчики для тестування двигунів, турбін або реакторів площею 0,5 га і більше;
- складування осаду, мулові поля площею 0,5 га і більше або на відстані до водоохоронних зон 100 м і ближче;
- склади і перевалочні бази металобрухту площею 0,5 га і більше або на відстані до водоохоронних зон 100 м і ближче;
- утилізація, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів;
- станції технічного обслуговування, до складу яких входять фарбувальні камери, мийки, а також ті, на яких проводяться ремонт та випробування дизельних автомобільних двигунів і ремонт кузовів із застосуванням методів хімічного оброблення поверхні, площею від 5 га або їх будівництво на відстані до водоохоронних зон 100 м і ближче;
- автозаправні станції та комплекси, а також автогазонаповнювальні компресорні станції, автомобільні газозаправні станції зрідженого газу;
- споруди для виробництва штучних мінеральних волокон, виробництво екструдованого пінополістиролу;
- проведення будівельних робіт, що передбачають видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;
- генетично-інженерна діяльність, введення в обіг генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої з їхнім використанням (у відкритій системі);
- інтродукція чужорідних видів фауни та флори у довкілля;
- виробництво мікробіологічної продукції;
- виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива та інших токсичних хімічних речовин;
13) туризм та рекреація:
- лижні траси, лижні витяги і канатні дороги та відповідні комплекси споруд площею 0,5 га і більше;
- яхт-клуби, яхтові стоянки та місця базування катерів;
- курортні містечка та готельні комплекси з кількістю номерів 50 і більше поза межами міських районів та площею 5 га і більше;
- постійні місця для кемпінгу та автотуризму площею 1 га і більше;
- гольфклуби площею 3 га і більше;
- тематичні розважальні парки площею 1 га і більше;
14) початок діяльності, яку планується впроваджувати на територіях з особливим природоохоронним або пам’яткоохоронним статусом (в тому числі, парки, лісопарки, території та об’єкти природно-заповідного фонду тощо);
15) господарська діяльність, яка призводить до скидання забруднювальних речовин у водні об’єкти, та забір води з водних об’єктів за умови, що водозабір підземних вод перевищує 300 куб. м на добу;
16) зміни у діяльності та об’єктах, зазначених у пунктах 1 – 15, за винятком тих змін, які не можуть мати значний вплив на довкілля у відповідності до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Посилання на нормативно-правові документи:
Термін виконання: 90 робочих днів.
Розробка матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (OBHC) при проєктуванні i будівництві підприємств, будинків i споруд
Оцінка впливу на соціальне та навколишнє середовище (ESIA – Environmental and Social Impact Assessment)
План екологічних та соціальних дій (ESAP- Environmental and Social Action Plan)
Розробка та погодження Звіту з CEO (стратегічна екологічна оцінка)
Стратегічна екологічна оцінка – процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби – транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку».
Посилання на нормативно-правові документи:
- Про стратегічну екологічну оцінку
- Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки
Термін виконання:
Розробка наукового звіту за результатами санітарно-епідеміологічної оцінки матеріалів щодо встановлення відповідності вимогам санітарного законодавства
Санітарно-захисна зона — територія навколо потенційно небезпечного підприємства, у межах якої заборонено проживання населення та ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюють проєктною документацією відповідно до державних нормативних документів.
Згідно з санітарними нормами промислові підприємства, теплові й атомні електростанції, санітарно-технічні споруди й інші об’єкти розділені на 5 класів:
- промислові об’єкти та виробництва 1 класу – 1000 м;
- промислові об’єкти та виробництва 2 класу – 500 м;
- промислові об’єкти та виробництва 3 класу – 300 м;
- промислові об’єкти та виробництва 4 класу – 100 м;
- промислові об’єкти та виробництва 5 класу – 50 м.
Проведення розрахунків і лабораторних досліджень на межі житлової забудови, а саме: концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики. Розробка наукового звіту для обґрунтування, встановлення, зменшення Санітарно-захисної зони (далі – СЗЗ).
Посилання на нормативно-правові документи:
Термін виконання:
- Документи у сфері управління відходами
Розробка та реєстрація Декларації про відходи;
Утворювачі або власники відходів, діяльність яких призводить до утворення небезпечних відходів, або власників відходів, що не є небезпечними, річний обсяг утворення яких перевищує 50 тонн
Декларація подається один раз на рік до 20 лютого року, що настає за звітним, в електронній формі.
Посилання на нормативно-правові документи:
Термін виконання: 10 робочих днів.